Про кендо

Кендо́（яп. 剣道/劍道, けんどう, кендо, цуруґі но міті, «шлях меча»）— сучасне бойове мистецтво японського фехтування на бамбукових мечах. Походить від стародавніх японських технік володіння мечем. Ставить на меті формування повноцінної особистості і твердого характеру, загартовуючи волю і тіло фехтувальника.

Що таке Кендо?

Практика Кендо має давню традицію в японській культурі. Спочатку як спосіб поводження з бойовим мечем Кендо було більш повно осмислено завдяки дотриманню природних законів на полі бою.

У його основі можна виокремити три фундаментальні принципи:

• Принцип духу (Кі) — правильний психоемоційний стан.
• Принцип меча або розуму (Кен) — розуміння того, як виконувати удар, усвідомлення правильного моменту для нанесення удару, свідомий вибір та застосування тактики й техніки меча в поєдинку.
• Принцип тіла (Тай)— усвідомлення на тілесному рівні того, як тримати меч, дистанцію маай (просторова дистанція, що розділяє двох супротивників), як правильно рухатися всім тілом до, під час і після нанесення удару мечем.

Хоч цей розподіл і дає зручну основу для теоретичного розуміння головних елементів Кендо, однак на практиці вони нероздільні між собою та є одним цілим. Одним із головних завдань тренування є досягнення єдності всіх трьох принципів – Кі-Кен-Тай-но-Ічі. Тому вкрай необхідно, щоб ті, хто вивчають Кендо, спочатку засвоїли ці основні складові та усвідомили, що заняття Кендо – це щось набагато більше, ніж просто спосіб здолати супротивника бамбуковим мечем.

Для чого займатися Кендо?

Залежно від переважаючих соціальних умов епохи, Кендо на різних стадіях свого розвитку практикувалося для різних цілей. І хоча в кожного, хто починає займатися Кендо, будуть свої особисті мотиви, можна сказати, що сьогодні мета Кендо полягає в розвитку здорового тіла і свідомості за допомогою тривалих занять (кейко). В Японії понад п’ять мільйонів людей займається Кендо як у школах, на підприємствах і в поліцейських дільницях, так і в додзьо (джерело: Одзава Хіроші).

Методика

Кендо складається з основ, або кіхон, техніки (вадза) і ката.
У кіхон входить вивчення: етикету, термінології та команд, базових позицій, уміння тримати меч (шінай), камае (вивчення стійок), базові пересування ніг (аші сабакі), вивчення ударів і субурі (вправи з шінай).

Кроме этого в основы входит изучение маай – умение занимать и держать правильную дистанцию с противником. Изучение принципа Ки-Кэн-Тай-но-Ити.

Изучение кихон занимает от шести месяцев до года с последующей его шлифовкой на всех дальнейших уровнях обучения.

Вадза, или техники меча, подразделяются на:

• Сикакэ-вадза – техники атаки
• Одзи-вадза – техники контратаки

Базовые техники собраны в комплексную подготовительную систему – Кихон Бокуто Кэндо Вадза, которая позволяет отрабатывать данные вадза при помощи букуто (деревянного меча). К практике вадза с полным облачением в защитное снаряжение стоит приступать лишь тогда, когда хорошо отработан кихон.

Кэндо Ката – это формы, позволяющие отрабатывать тактические ситуации с применением в них различных техник (вадза). Выполняются двумя кэндоистами, один из которых, ути-дати, играет роль учителя и создает тактическую ситуацию, и второй – си-дати, которому отводится роль ученика. Задача си-дати заключается в том, чтобы своевременно среагировать на атаку ути-дати, применить оптимальную для победы тактику и технический прием.

Различают 7 Ката с длинным мечем тати и 3 с коротким – кодати. Всего 10 Ката.

Кэндо Ката практикуются с деревянным или металлическим мечем без какого-либо защитного снаряжения.